• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка психолога

Практичний психолог

/Files/images/GEPaeJnp8mg.jpg

Головіна Вікторія Олександрівна

/Files/images/psiholog/JyWuczxQliU.jpg

/Files/images/psiholog/gfCE5FkTIfM.jpg

/Files/images/psiholog/XXVdxd3Ksxg.jpg

Освіта: Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" (повна вища, магістр)

Стаж роботи: 10 років (Спеціаліст першої кваліфікаційної категорії)


Входження України у світовий освітній простір зумовлює необхідність перегляду вимог до системи психологічного і соціального забезпечення освіти, а саме: підвищення якості і забезпечення доступності послуг у сфері психології і соціальної роботи, спрямованих на збереження й укріплення здоров’я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку, посилення виховного компоненту системи освіти.
Основна мета психологічного супроводу в ліцеї – створення максимально комфортних умов, які дають змогу повною мірою реалізувати здібності та нахили дитини, сформувати високу адекватну самооцінку і прагнення до самореалізації через широке застосування досягнень психологічної науки.


/Files/images/Структура роботи психологічної служби.jpg


Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками. Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень.

Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?

В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.

В яких випадках необхідна консультація або допомога практичного психолога?

Якщо в житті дитини відбулася або повинна відбутися одна з наступних подій:

  • Переїзд;
  • Розлучення батьків;
  • Хвороба або втрата близької людини;
  • Народження брата або сестри;
  • Різка зміна матеріального становища в сім'ї;
  • Надходження до дитячого садка або до школи.

Якщо в житті дитини регулярно відбуваються такі події:

  • Сварки в сім'ї;
  • Боротьба за дитину між бабусями і дідусями з одного боку та батьками з іншого;
  • Тривала відсутність дитячого колективу;
  • Хтось із батьків або близький родич схильний до будь-якої залежності (наприклад, алкоголізм, наркоманії);
  • Тривала відсутність одного з батьків або обох батьків.

Якщо дитина:

  • Одного разу відчула або постійно піддається насильству;
  • Тривало хворіє;
  • Був небажаною дитиною;
  • Надмірно захоплюється яким-небудь родом діяльності (телевізор, читання, поїдання солодкого, подовгу грає один і ін);
  • Має одне з таких порушень: енурез, алергію, часті застуди, нав'язливі рухи;
  • Проявляє зайву упертість;
  • Схильна до спалахів люті, плачу, так званих істерик;
  • Погано спить;
  • Відчуває страхи, кошмари;
  • Погано їсть;
  • Відчуває постійні напади нудоти або головного болю;
  • Надмірно фантазує;
  • Страждає одним з психосоматичних захворювань, таких як: бронхіальна астма, виразковий гастрит, коліт та інше;
  • Проявляє ознаки відставання у розвитку;
  • Проявляє ознаки випереджаючого розвитку;
  • Схильний до будь-якої залежності (алкоголізм, наркоманія);
  • Має труднощі в спілкуванні з однолітками;
  • Тікає з дому;
  • Відчуває страх зробити щось нове;
  • Різко змінює свою поведінку;
  • Хронічно перебуває в пригніченому настрої;
  • Часто обманює;
  • Переживає почуття ревнощів до одного з членів сім'ї;
  • Виявляє постійну хворобливу реакцію на свої неуспішні дії;
  • Зайво слухняний, неініціатівна.

Якщо батьки (або один з них):

  • Відчувають незадоволення сімейним життям;
  • Відчувають почуття хронічної втоми;
  • Часто перебувають у пригніченому настрої;
  • Відчувають занепокоєння з приводу поведінки дитини і її успішності;
  • Відчувають занепокоєння з приводу розвитку дитини та її емоційного стану;
  • Починають відчувати невротичні розлади (нав'язливі думки, страхи, нервові виснаження та інще).

Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого, зазвичай, не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.

Кiлькiсть переглядiв: 1393